2015-02-12 23:18
Переглянула тут пости розповіді про море, Крим, вирішила і собі поділитися спогодами. Була в Криму за рік до всїх цих жахливих подій. І так трапилось, що той раз виявився першим моїм знайомством із морем. Плавати я не вмію, в річках, озерах не купаюсь, тому і на море особливої тяги ніколи не було. До миті, поки я не відчула, що це таке! Їздили ми на 7 днів машиною. У нас був така собі невеличка мандрівка по #ПБК
. Спочатку все йшло не дуже добре. Завдяки навігатору ми заблукали у Симфірополі, проблукали лишні майже три години. Але коли приїхали до місця призначення (а перша наша зупинка - #Любимівка
) все пішло, як треба. З номерами пощастило - вдалося знати майже біля моря, (хвилин 5-7 хотьби) та ще й не дуже дорого. Приїхали під вечір, тому вирішили посидіти в якісь набережній кафещці, так би мовити ознайомитись з місцевою іжою.)) Бо голодні були, а готувати так не хотілось. Приємно здивувала музика, яка лунала з кафе - Мерей Матье "Pardone moi". Тепер, якщо десь чую цю пісню, завжди згадую море). Наступні два дня був повний релакс на морі. Але все ж таки ми їхали з метою побувати не тільки на морі, а й побачити багато всього. Впродовж наступних 5 днів у нас був доволі щільний графік усіляких екскурсій. Спочатку відправились до Севастополю, до Херсонесу. Не прозвів #Херсонес
на мене аж ніякого враження. Ще й саме сонце було, та й ще якусь святиню привезли..черга така людей..Тільки втомились. Потім за роскладом був #НікітинськийБотанічнийСад
. І тут не вгадали - прийшли в не сезон. майже нічого не цвіло (та нічого не цвіло), а на щось цікаве треба було окремо платити (як завжди). Піся невдалої екскурсїї по саду, поїхали ми до Ялти. Ну як, поїхали. Спочатку ми шукали #Воронцовський_дворець
(чи ще щось, не пам'ятаю), але знов таки, завдяки навігатару, проїхавши декілька раз по колу, виїхали в сторону Ялти. Тому вирішили вже іхати до Ялти, поїсти, погуляти. Ялта запам'яталась піцею! Крута!! Такої смачної піци з такою великою ковбасою я ще ніде не куштувала. На зворотньому путі ми все ж таки заїхали до Воронцовського палацу. Трохи поблукавши по ньому та поїхали до Алушти шукати квартиру для ночівлі на 1 день. Надій було мало - самий разгар, серпень місяц, усе зайнято. Та й ще на 1 день ніхто не хотів здавати. Але знайшлася добра душа) Хоча ціни вже якісно відрізнялися від Любимівки). Поки доїхали до Алушти, проїхали усі маленьки містечка ПБК - усі вони, як близнюки, таки схожі).
Взагалі, Крим оставив в мене приємні спогади. Так, ціни великі, і навіть дуже! Але ця неймовірна краса гор, моря..ці враження, які переповнювали тоді, а зараз так зігрівають. А ожина! Скільки я її з'їла!)) мм...смакота)) А ще ж був дельфінарій..ну куди ж без нього))
Та і люди попадались дружелюбні. Ось так зараз інколи сиджу собі і думаю, начебто тільки нещодавна там без турботно відпочивала...А зараз..Все догори дригом.. Миру усім нам!!!
Коментарі 5