2015-01-17 20:45
Хочу розказати історію про велику дружбу між собакою та кішкою, котрі жили в квартирі у моїх батьків, коли ми з сестрою були ще дітьми.
#Собачка
# - пекінес, дуже весела і галаслива дівчинка Джулька. Коли їй було 8 років, у нас появилося маленьке кошенятко (померла старенька сусідка, в якої залишилася #бритнська_голуба_кішка
# з тритижневими малятами, котрих роздали бажаючим). Ми нарекли котика Дімкою. Джулька відразу прийняла кошенятко як своє дитя - вилизувала, гріла, спала з ним, не допускала нас, дітей, тривожити малюка.
І виріс наш Дмитрик великим і красивим котом з лагідним характером. Так як був він красенем з пухнастою сріблястою шубкою, то і від наречених не було відбою. Одним словом, розгулявся наш Дімка, і коли відчув, що у сусідів загуляла кішечка - якось втік з квартири і... пропав.
Здається, найбільше переживала з цього приводу Джулька - ми цілими днями шукали нашого "волоцюгу" по підвалах сусідніх будинків, розклеїли вивіски, кликали і перепитували перехожих. А Джуля винюхувала сліди, бігала і жалібно скавучала. Так в пошуках пройшло 5 днів.
І от одного разу, коли я вигулювала собачку і, як завжди, кликала Дімку, Джуля побігла у сусідні двори і зникла з виду. Я залишилася чекати біля будинку, тому що вона так часто гуляла. Цього разу вона затрималая десь на півгодини.
Раптом чую - галасливе гавкання і дике мявчання кота. Виходжу на вулицю і бачу картину: попереду, весело вистрибуючи і бігаючи взад-вперед, біжить наша Джулька, а позаду, жалісно лементуючи, тягне ноги наш Дмитрик - весь в болоті, задні лапи в мазуті, такий виснажений і нещасний....
Потім діти з сусідніх дворів розказували, що раніше бачили, як собаки загнали кота в підвал, де він попав в якусь бочку з мазутом. Вийти з підвалу, напевне, боявся, тай двір був чужим - дороги додому не знав. Якби не допомога Джулі - так і не знайшли б нашого улюбленця.
#Дружба_тварин
# тривала до самої сметрі Джульки - вона померла у віці 16 років від старості. А Дімка все-таки пропав - півроку по смерті своєї коліжанки. Коли на Новий рік в хату приходили колядники, він умудрився втекти з квартири і зник. Дуже надіємося, що його забрали добрі люди в хорошу сім'ю. Щороку, коли в хату просяться колядники, ми з сумом згадуємо про наших маленьких друзів з великими люблячими серцями.
Наступний запис
2015-01-11 19:26
Коментарі 5