Психологія

Група, учасників: 45
2015-07-25 23:26

Друга мама – товариш чи ворог?

Для когось слово « #свекруха » викликає страхітливі емоції, пов’язані з нервовими зривами, сльозами, образами і т.п. Для декого навпаки, лише при одній згадці про цю людину на душі стає приємно, сонечко починає світити, пташки співають пісні, трава здається найзеленішою і т.д. Звичайно, хочеться, аби #другаМама стала подругою, з якою зможеш ділилися своїми думками та переживаннями, яка порадить, підтримає в скрутну хвилину, допоможе… Але часто так трапляється, що двом жінкам з різними поглядами на життя (ще й з хорошою різницею в віці), складно знайти спільну мову. Треба докладати неабияких зусиль, аби досягти порозуміння або ж втримати його, якщо воно є з самого початку. Однак, на мою думку, такі зусилля повинні докладати і невістка, і свекруха. Ще й син/чоловік зобов’язаний підказувати своїм жінкам, де, що, як, коли треба/не треба робити або казати. Скажіть, у ваших родинах існує згода між усіма? Як цього досягти?
18

Коментарі 26

  • 2015-07-26 11:08
    Мир и согласие будет тогда, когда детей и мам (свекрухи/тёщи) будут разделять сотни км. И чем больше км., тем больше любовь )))
    • 2015-07-27 22:35
      Коли ж будуть ті км між нами?! Мрії, мрії... Ой, Танюшечко, відчуваю, що в моєму випадку вже навіть відстань не врятує)))) Може, тисячі км ще б якось змінили ситуацію.... Якщо колись і будемо жити на відстаті зі свекрами, то це максимум в іншому районі міста))) Сподіваюсь, часті візити не загрожуватимуть тоді))))
      • 2015-07-28 07:00
        Так всегда: желание есть, возможности нет, возможность есть - желания нет (
  • 2015-07-26 15:03
    У родині мого нареченого мама завжди була головною. Але наречений дуже самостійний, він прислухается і до маминої думки і до моеї, а робить завжди так як сам вирішить.Спочатку мені було важко, його мама завжди намагалася зробити так, як хочеться саме їй.Яке нам із нареченим ліжко купувати, кухню яку брати - вирішила вона(я тоді була в шоці і не знала як не посваритися з мамою і не образити, тому довелося змиритися) потім вона взагалі вирішила шпалери змінювати.На цьому мій терпець урвався, я намагалася з нею поговорити і донести до неї, що це нам зараз не потрібно(живемо ми з нареченим окремо, на квартирі яку надала йому фірма).Мене вона не почула і з питанням про шпалери почала надокучати сину.Тоді я поговорила с нареченим і дала йому ясно зрозуміти, що якщо його мама буде втручатися у наше життя, то жити він буде з нею а не зі мною. Після того вона напевно на мене образилась, але вигляду не подала.Звісно, характер дуже складна річ, але перш за все що повинно бути у стосунках між невісткою та свекрухою це повага, адже коли вони поважають одна одну, то не важливо є між ними хороші дружні відносини чи ні. А стосовно відстані між дітьми та батьками, можна сказати що це добре і всі цього хотять.Тільки коли починають народжувати, одразу потребують допомоги бабусі) До речі, після народження дитини, стосунки між свекрухою та невісткою часто змінюються на краще.
    • 2015-07-26 16:26
      Так вы до сих пор в статусе жениха и невесты или вы всё же оформили отношения? О расстоянии. У меня двое сыновей (18,5 и 3,5) так я никогда не спихивала детей на бабушек. Это уже отношение мам к детям. А детей должны воспитывать родители, а не бабушки с дедушками.
  • 2015-07-26 15:45
    Як на мене свекруха ніколи не зможе і не буде тобі мамою. Своя рідна мама - це мама яка нас виховала, недосипала багато ночів через нас і саме головне дарувала нам тепло і радість, про другу маму нажаль такого не скажеш. Вона завжди буде на стороні чоловіка, свого синочка. Єдиний вихід для підтримання дружніх стосунків, це буди на відстані одна від одної і відразу дати їй зрозуміти, що у нас своя сім'я і ми свої проблеми будемо вирішувати без її участі.
    • 2015-07-27 18:01
      Звичайно, любити другу маму краще на відстані. Але що ж робити, якщо доводиться з нею жити під одним дахом, користуватися однією кухнею та сан.вузлом? Що робити, коли щоденні втручання просто набридли? Як повинна вчинитит невістка, коли всі повинні плясати під її дудку? Ви б мовчали й терпіли чи виказували б свою точку зору, здобувши ворога №1?
  • 2015-07-27 15:22
    Це дуже складна тема. Як на мене, батьки жодної зі сторін не мають втручатися у життя нової молодої сім'ї доки їх про це не попросять. Наприклад, моя мати за 25 років подружнього життя моєї сестри жодного разу й слова ні їй, ні її чоловіку не сказала, а та в свою чергу ні в чому не може звинуватити, що щось не так вийшло, бо сама все вирішувала. Про те в моєї сестри все добре склалось й срібне весілля вже відсвяткували. І в нашу молоду сім'ю мати не втручається. Ми вирішуємо з чоловіком все у двох. А ось свекруха ще на нашому весіллі сказала, що будемо робити все так, як вона вважає вірним. Але тут мені пощастило з чоловіком, він мене завжди заспокоює й каже, що ти послухай, а зробимо як ми вважаємо за потрібне. 
    Я думаю, що люди мають самі робити помилки, вчитися на них, а не що б їм хтось допомагав у цьому.
    • 2015-07-27 18:22
      Чоловік Ваш, дійсно, молодець, що має свою точку зору, а не сліпо прислухається до порад матусі. Це дуже важливо, коли син може посперичатися зі своєю мамою. Часто погляди молодої сім"ї не збігаються з думками батьків (а вони хочуть, щоб ми їх завжди в усьому слухалися). Це стає причиною сварок... Іноді між чоловіком і дружиною, іноді між невісткою та свекрухою.  
       
      Повністю з Вами погоджуюсь, що вчитися треба на своїх помилках. Це ж наше життя! Нам і вирішувати, як вчинити в тій чи іншій ситуації.От тільки батьки цього не розуміють... Чи, може, просто не хочуть це прийняти...
  • 2015-07-31 10:19
    У мене були прекрасні свекрухи (3). Я вже свекруха - раз, і в майбутньому буду свекруха ще раз :) Розповім свою позицію: коли батьки, не важно хлопчика чи дівчинки, просто батьки усвідомлюють, що вони виховують свою дитинку для іншої людини (для майбутнього чоловіка або для майбутньої дружини); коли дружина та чоловік усвідомлюють, що немає більш важливих відносин, ніж відносини між чоловіком і дружиною, а діти ТІЛЬКИ на другому плані - тоді вони будуть в змозі виховати й виростити прекрасних Чоловіків та Жінок, і самі будуть ідеальними батьками, для нової сім'ї. Але коли дитина витісняє позицію чоловіка або дружини і стає персоною №1 в сім`ї - ось тоді бедаааа ... Така дитина в шлюбі стає диктатором, або жорстко контролює і маніпулює партнером, або стає жертвой..а іноді і все разом узяте ... І батьки такої жінки, або чоловіка постійно сунуть свій ніс туди, куди не мають право сунути ... Найчастіше такі шлюби розпадаються.
    • 2015-07-31 22:18
      Ви описали все так, як в нашій родині)))) Моя свекруха виховала своїх діточок так, що на першому місці повинні бути БАТЬКИ і ніхто інший. З однієї сторони, це дуже добре, вона оточена постійною увагою сина та доньки. Але з іншої... ((( На інших людей її син (мій чоловік) мало звертає увагу, з моєю мамою практично не рахується(((( Та й до мене відношення змінилося. Може, воно й раніше таким було... а я просто не помічала...
      • 2015-08-01 10:55
        ))) Похоже Вы не поняли смысл моего поста :) Если муж с женой друг у дргуга на первом месте - внимание детей вообще не требуется и имеется в наличии по мере необходимости - это первое. А второе, когда дети вырастают в атмосфере, где культивируются отношения между мужем и женой - это у них записано на подкорке мозга, и в своих семьях они будут вести себя так же. Так что если муж безразличен к жене: либо в его семье это норма, либо жене надо задуматься )) Взаимоотношения мужа с тёщей - это тоже не всё так просто...Моя глубокая убеждённость, что если отношения не ладятся - виновата тёща. Она старше, опытнее и просто как Женщина просто обязана дружить с мужем дочери ради счастья дочери. Вот как-то так :)
    • 2015-07-31 22:23
      Ого, 3 свекрухи! Вибачте, що лізу в Ваше життя, якщо вже ми заговорили на цю тему, то попитаю)))) Якщо Ваші свекрухи були прекрасними, чи намагалися вони примирити Вас з коханими чоловіками? Що заважало стосункам з чоловіками тривали якнайдовше? А особисто Ви втручаєтесь у життя свого сина з невісткою?
      • 2015-08-01 11:01
        )) Столько вопросов и такие на однозначные )) Если схематично: да, мамы делали попытки на меня повлиять (инициатор разводов была я), тем более, что катавасия разводов длилась все три раза больше 1 года (мужья пытались меня вернуть). Что мешало? - я никого из них не любила. Я, как свекровь "вмешиваюсь" только поздравлением с праздниками, вопросами: как дела, что нового, нужна ли с моей стороны помощь? :)
        • 2015-08-23 15:44
          О, мені б таку свекруху, як Ви))))  
          Хммм.... Якщо Ви нікого зі своїх чоловіків не любили, то чому починали стосунки/будували родину (в т.ч. народжували дітей) /виходили за них заміж? Вибачте, що питаю такі подробиці. Якщо нема бажання, можете не відповідати:)
          • 2015-08-24 17:14
            Любов - це результат відносин)) а не причина їх будувати. Так що я починала відносини припускаючи, що цілком можливо вони переростуть в любов. А виходила заміж думаючи, що люблю ... Це як у мисливця: процес підготовки, вистежування, сама охота - найважливіше і найцінніше. Для тебе предмет полювання стає важливим і цінним ... стає сенсом) Коли мета досягнута - вона перестає мати цінність. Просто все кинути - це недобре. Рішення повинні мати сенс. Тому я була відмінною дружиною: чоловік, який зі мною живе повинен бути щасливим :) А коли розуміла, що бути відмінною дружиною вже дуже складно - чекала підходящого вагомого приводу для розлучення. Діти - це дар Божий. Вони благословення від Господа. І я Йому за них дуууже вдячна !!!
          • 2015-08-24 17:18
            Очень необычная последовательность действий:1 - начинать отношения 2 строить семью 3 рождат детей 4 выходить замуж )))) Думаю пункт 4 надо переместить на место 2, а всё остальное последовательно сдвинуть ;)
  • 2015-07-31 12:46
    У свого чоловіка я - друга дружина і можливо це вплинуло на відношення його мами до мене. З першою його жінкою вони не дуже товаришували, напевно взагалі не терпіли одна одну, тим паче, що в тієї жінки була дитина від її першого шлюбу, опіку над якою вона постійно перекладала на плечі свекрухи. До мене відношення хороше, вона навіть мені із консервацією допомагає (передає деяку вже готову), бо в мене через роботу не завжди вистачає часу на все. Але, все таки, я більше схиляюсь до того, що відношення такого плану залежать лише від людей, їх характеру та світобачення. Не всі жінки можуть адекватно реагувати, коли втрачаюсь тотальний контроль над своїми синами і мусять поступитись примхам своїх невісток.
    • 2015-07-31 22:31
      Я у свого теж, можна сказати, друга)))) З першою не розписувались, дітей не було:) Але, на жаль, ставлення його мами до мене приблизно таке саме, як і до попередньої "невістки". Різниця лише в тому, що з першою вони не розмовляли після певних подій, а зі мною час від часу не балакає. Правильно Ви підмітили, що багато чого залежить від характеру... А характери в нас з нею.... не дай боже)))) Ви вмієте промовчати, коли Вам суперечать, а Ви все ж таки праві?
      • 2015-08-02 14:50
        На жаль, фактично ні))) Вся проблема в тому, що деякі мами хочуть керувати своїми синочками допоки рак на горі свисне і навіть невісткам поступатися не можуть. Як це ж так? Улюбленого синочка та якійсь відьмі віддати на керування? Вона ж з нього мотузки плестиме!!! І що? І плестиме! Це теперь її сім'я і відносини в її сім'ї! Але ж не всі матері на це погоджуються, хоча в них ніхто і не питає... Не може ж чоловік постійно триматися матері, а жінку слухати тільки тоді, коли мама його мовчить! До свого чоловіка я була заручена, але мама мого нареченого, побавши мене і побалакавши зі мною від сили біля трьох годин, почала псувати все на світі і відмовила сина одружуватися!!! ВІДМОВИЛА! Він до сих пір сам, навіть дівчини немає, а чоловікові вже далеко за 30!! А причина була одна - "ця дівчина не дасть мені бути першою в твоєму житті". Тому ото хай краще мовчить, ніж таку шкоду робить!
  • 2015-08-02 10:10
    Усі люди різні. Гадаю, все залежить від персональних якостей. Ми зі свекрухою обидві дуже емоційні, а ще вона звикла бути № 1 в родині чоловіка. Я намагаюся пропускати повз вуха її поради, які бувають, м'яко кажучи, недоречними, але не завжди витримую. Чоловік вдячний мені за те, що свої стосунки з його мамою я виясняю сама, без його участі. Головне - ми живемо окремо, тож спілкування дозоване.
  • 2015-08-07 15:29
    Моя свекруха - гарна людина. Я їй завдячую за все! Вона і допоможе, і підкаже, коли з чоловіком сварилися завжди нас мирила. Завдяки їй у нас є дах над головою, якщо туго з грошами - ніколи нам не відкаже. 
    Ні, я не називаю її "другою мамою", хоча дуже поважаю і ціную. Буває таке, що і конфліктуємо, але ми намагаємося обходити гострі кути у стосунках.
  • 2015-08-17 12:33
    Мені дуже пощастило зі сверкунею))) Вона в мене дуже гарна людина. Завжди чим зможе,тим і допоможе. Ніколи не "лізе" зі своїми повчаннями, як це люблять робити інші "другі мами"))) Ми з нею, як говориться, на "одній хвилі")))
  • 2015-08-18 12:02
    Для мене друга мама виявилася не подругою. Ми спілкуємось досить нормально, але у мене є свої межі у сімейному житті. Вона ж звикла що скрізь і усюди може казати що хоче і робити так само. Ми просто дуже різні, її це дратує, але мій чоловік завжди захищає мене перед нею. Був один випадок 5 років тому, провчила я свою другу маму, стала більше стриманішою на слова та вчинки.
  • 2015-08-22 17:36
    А я вважаю, що мама одна на світі, а свекруха все одно буде більше любити свого сина, чим невістку. Не варто забувати і про такий аспект, як ревнощі. Все одно, рано чи пізно, але вони проявляться. Матір завжди вважає свого сина частиною себе і не кожна може зійтися із думкою, що тепер про її маленького хлопчика буде турбуватися зовсім інша жінка. Ось на такому підгрунті і виникають частіше за все, спочатку дрібні сварки, а вже потім вони переростають у більш масштабні сімейні конфлікти.
  • 2015-08-23 23:46
    Я прожила в шлюбі майже 18 років (нині вже розлучені з чоловіком). І за весь той час - жодної сварки зі свекрухою! Можливо, десь колись одна одною і були невдоволені, але це ніяк не позначалося на наших особистих і сімейних відносинах. Лячно було лише одного разу - коли знайомилася з майбутньою свекрухою))) Ось що було дивно - вона, матір двох синів, завжди, у будь-якому конфлікті приймала сторону невісток! Мабуть, таке зустрічається не часто! І цьому в неї було своє пояснення, цитую: "Всі мужики - (даруйте) козли, і мій чоловік, і мої сини також!" Хоч і живуть вони з колишнім моїм свекром вже сорок років разом, але "завдяки" образам молодості має вона ось таку позицію!

Наступний запис

2015-07-24 22:40

Одинока мама чи тато на дві родини. Що краще?

14
15

© 2010 - 2024. Всі права захищено.