Психологія

Група, учасників: 45
2015-06-04 23:58

Свекруха-монстр чи друга мама?

Вміння пристосуватися, налагодити контакт, знайти спільні інтереси – все це є запорукою гарних відносин з мамою коханого. Але не завжди це нам вдається. Адже іноді важко налаштуватися психологічно на те, що з’являється чужа жінка, яку треба слухатись, навіть підкорятись і т.п. Поділіться своїми секретами, що і як робити, аби було взаєморозуміння зі свекрухою (для когось, може, майбутньою)? Що робити, аби про таку жінку ніхто не казав #свекрухаМонстр , щоб вона стала другою мамою та подругою? Ким для вас являється мама коханого?
14

Коментарі 37

  • 2015-06-05 07:05
    Если у вас звучат такие слова, как "подчиняться" и "слушаться", значит дело у вас дрянь. Вадный момент: живете вы вместе или отдельно. На сколько я помню, то вы живёт вместе со свекровью, а это значит, что у вас модель поведения совсем иная, чем у тех, которые живут отдельно. Лично моё мнение: в любом случае отношения должны быть вежливо отстороненные. Я не считаю, что возможна какая либо "дружба", т.к. при плохих раскладах сын всегда останется сыном, а значит ближе телу. А это уже не дружба. А "монстр" или нет, зависит от мудрости свекрухи в "удержании дистанции и невмешивании".
    • 2015-06-05 10:18
      От я теж хотіла запитати, а чому потрібно підкорятися і слухатися? І чому лише невістки повинні думати як сформувати хороші стосунки із свекрухою? Тут повинно бути бажання до хороших відносин із обох сторін. Те що це мама вашого чоловіка чи просто потенційна свекруха ще не означає, що потрібно у всьому їй коритися. Дані родинні стосунки передбачають швидше за все повагу, взаємодопомогу і т.п. і аж ніяк не підкорення і послух. Маю досвід проживання із батьками чоловіка та окремо і тут просто підтверджу слова Тетяни, що в значній мірі ці стосунки залежать саме "от мудрости свекрухи в "удержании дистанции и невмешивании"". Саме цю проблему я би поставила на перше місце із всіх перепон до нормальних відносин у сім'ї.
      • 2015-06-05 10:22
        І ще такий момент як "вміння пристосуватися". Звісно, що часто потрібно вміти пристосовуватися під різні ситуації чи зміни у нашому житті та повністю прогинатися під свекруху - це аж занадто.  
        Для мене ця тема теж є досить болючою, тому в деякі моменти можу досить емоційно реагувати :(
        • 2015-06-05 10:28
          свят, свят, свят... меня минули такие ужасы совместного проживания со свекрами, даже со своей мамой больше месяца не жила. Очень сочувствую тем, у кого нет другого выхода. Какая бы свекруха не была, но она никогда не станет второй мамой. да и зачем?
          • 2015-06-05 10:39
            Тут ще є такий момент, що в Україні прийнято (може не всюди, але поширений звичай) називати батьків чоловік мамою і татом. Думаю, що не всі зі мною згодяться, але я це вважаю не зовсім правильним. Інколи чоловік/дружина, а то й самі батьки просто заставляють їх так називати. Я вважаю, що якщо дійсно у людини виникне таке бажання і та свекруха до неї навіть буде дуже доброю - то нехай собі називає, а в іншому випадку - навіщо?
            • 2015-06-05 10:42
              Полностью поддерживаю. К примеру я, будучи не один раз замужем, всегда называла свекров по имени и отчеству. И объясняла, что мама у меня одна, которую я люблю и т.д. и т.п. А к свекрам я испытываю уважительные чувства, поэтому буду называть их уважительно - по имени и отчеству. Никто особо не сопротивлялся, мне повезло.
              • 2015-06-05 10:48
                В принципі саме так вже віками ведеться, але для мене найбільш прийнятним варіантом є називати по імені і по-батькові. Та мені не пощастило зі свекрами, які вважають мене дивною із цього приводу..та й не тільки із цього :) Он закордоном, на скільки мені відомо, взагалі свекруху можуть просто по імені називати.
                • 2015-06-05 10:50
                  Странная - это не так уж плохо. Главное, чтобы вам комфортно было, а они привыкнут )
                  • 2015-06-05 10:54
                    Я теж вже зрозуміла, що в цьому є свої переваги, а вони, напевне, змирилися чи тільки вдають це, так як зараз бачимося досить рідко, а як відомо, на відстані стосунки стають кращими :)
          • 2015-06-05 10:54
            Так даже с мамой бывают разные ситуации, ведь она прожила свою жизнь и очень часто советами хочет скорректировать поведение детей. В результате этого получается некое давление.
            • 2015-06-05 11:28
              Різниця тільки в тому, що мама - це є мама, з нею легше знайти спільну мову і вона зрозуміє, бо ж точно любить свою дитину. І навіть якщо посваритися із мамою - це не на довго (із моєї практики :) 
              А подібні непорозуміння можуть бути із будь-ким: чоловіком сестрою, дітьми, але з ними є сильніший і ближчий зв'язок - саме тому швидше знаходиться вихід.
    • 2015-06-05 23:41
      Все Ви правильно пам"ятаєте, поки що живемо разом, на жаль, чи, може, на щастя))))))))) До моєї вагітності відносини у нас булі теплі, достатньо дружні (переглядаю фотки, аж не віриться). А з появою дитини щось змінилося, постійні поради, нав"язування, от треба це так робити, нас завжди так вчили і т.д. І поступово пішла наша "дружба" на спад...
      • 2015-06-06 00:23
        Ничего, как переедете, так все опять нормализуется)
        • 2015-06-29 01:15
          Якби ж... Коли таке буде, пророчице Тетяно?))))
          • 2015-06-29 08:30
            Когда будет возможность))))
  • 2015-06-05 10:52
    А я считаю, что в любых отношениях очень важно понимание. И соглашусь со всем вышесказанным по поводу подчинения и послушания. Все зависит от натуры человека, а также совместная жилплощадь и быт порой давят на взаимоотношения. В любом случае у каждого свои взгляды на жизнь. Даже, если уметь приспосабливаться, рано или поздно все равно что-то будет не так.
    • 2015-06-05 10:57
      Я думаю, що тут ще треба поділити територію, але не просто житлову, а територію впливу, обов'язків, прав. Все має бути чітко розподілене і узгоджене: хто і куди не має "пхати свого носа". Якось так...
      • 2015-06-05 11:09
        Сколько не встречала семей, где все живут вместе, все равно постоянно происходят разные ссоры и выяснения отношений. Знаю даже, что люди вели много разговоров, все делили территорию и как вы выразились относительно "пхати свого носа", но увы, спустя некоторое время все же кто-то нарушал идилию идеальных отношений.
        • 2015-06-05 11:16
          Згадала ситуацію, коли одна моя співробітниця вийшла заміж і всі її запитували як там життя із свекрухою, а вони жили в одній квартирі. То вона довгий час відповідала типу "В мене добра свекруха, бо я добра невістка" і так зверхньо усміхалася. Але на скільки мені відомо від її сестри, що життя у неї не було аж таким солодким як вона це показувала.
    • 2015-06-05 23:45
      Є в мене подруга, котра, я впевнена, буде найкращою невісткою. Вона вміє сюсюкатися, вміє промовчати (практично завжди), привітна, люб"язна, ну така "милашка". ЇЇ свекруха в майбутньому, напевно, носитиме на руках. І якби я хотіла такою бути хоч інколи))))
      • 2015-06-05 23:48
        А вдруг свекрухе это сюсюканье будет не по душе? ведь она может юыть абсолютно других взглядов на жизнь. В такой ситуации сколько бы "милашка" не подстраивалась все равно что-то произойдет.
        • 2015-06-06 08:35
          интересно, а какими МЫ будем свекрухами? мне со старшим как бы не долго, относительно, осталось ждать... надо будет себе руки связать и рот склеить )))) ну пока меня его девочки и друзья "обожнюють", хотя это и не одно и то же
          • 2015-06-06 11:43
            Вас скорее всего обожают за то кто вы есть. Сильные духом и "живые" люди всем по душе. Я вас конечно не знаю в реальной жизни, но по виртуальному восприятию вы как своеобразная зажигалочка, а это уже о многом говорит. Плюс ваша мудрость тоже прослеживается, поэтому, я думаю, "душить" свою невестку своими нравоучениями вы не будете.
            • 2015-06-06 11:54
              ))) ого, спасибо! Благодаря вашим комплиментам у меня теперь на одном духу и с улыбкой пройдут выходные ))) Только вот "зажигалочка" иногда краев не чувствует ))) сжечь может ) А если серьезно, то я готова в ноги поклонится будущей невестке т.к. понимаю, какая сложная жизнь её ждёт... как и всех нас - женщин (
              • 2015-06-06 12:10
                А края порой и не нужны )). Вы посмотрите вокруг .. миллионы людей загоняют себя в рамки боясь кого-то расстроить: родителей, близких людей, обществво. И что из этого? Унылые лица и постоянно пессимистичное настроение с массой депрессий. Так что, Татьяна, жгите еще более ))
                • 2015-06-06 12:53
                  ))) ну спасибочки )
        • 2015-06-07 23:54
          Про таких "милашек" кажуть: "Ласкаве телятко дві матки ссе"! Так воно і є. Треба бути м"якою зі свекрухою, "душечкой". Думаю, що нема жодної жінки (тим паче свекрухи), якій би подобалось, коли з нею сваряться, суперечать, огризаються...
  • 2015-06-05 11:22
    Потрібно триматися від неї подалі) Будь-якими способами. Слухатися, підкорятися - це для мене якось дивно звучить... Це можливо в 16, але коли люди вирішили одружитися, то це вже дорослі і самостійні особистості з сформованим світоглядом, тому якось не правильно ломати себе, щоб просто комусь бути доброю. В той же час ніколи не пізно чогось навчитись - так, поради свекрухи бувають і корисними)  
    Взагалі моя позиція - все вислухати і зробити по-своєму) І триматися відсторонено та не сприймати все близько до серця, бо як би не було, але це чужа людина.
    • 2015-06-05 23:48
      Я вже теж зрозуміла, що треба вміти просто мовчати, нехай каже, що хоче. Треба вислухати, головою кивнути, що все зрозуміла, а робити так, як серце підказує. І не брати близько до серця. Це не рідна мама, котра може образитись, а через день все забуде.
  • 2015-06-05 14:07
    Краще відразу шукати окреме житло, важко ладити не тільки зі свекрухою, а й з рідною матір'ю,, живучи в одній квартирі. Це я на власній шкурі відчула, і справа тут не в характері людини, просто з роками, з'являються старечі примхи, які пов'язані зі зміною в роботі головного мозку.
    • 2015-06-07 23:57
      О, це Ви вірно підмітили. Моя однокласниця, вийшовши заміж, жила спочатку з чоловіком у своїх батьків. Потім вони вирішили, що краще зніматимуть квартиру ( віддаючи гроші), ніж плясатимуть під чиюсь дудку (живучи безкоштовно).
  • 2015-06-05 20:56
    А я щаслива, що маю таку свекруху, яку маю) Якийсь час жили разом, недовго, але вона досі намагається відгородити мене від якогось клопіту. Ставиться до мене, як до рідної доньки, ми жодного разу не сварилися. Можемо по-жіночому поговрити, ніхто нікого не слухається і не підкоряється) Вона мудра жінка і віддана мати, бажає своїм синам щастя і всіляко намагається допомогти. Мрію, щоб в майбутньому в мене була така невістка, як я, а я була такою ж мудрою свкрухою, як моя)
    • 2015-06-07 23:59
      Вам дуже й дуже пощастило. Таке буває край рідко. Правильно, иякщо мати бажає щастя та добра своєму синові, то вона робитиме усе можливе, аби у сина з невісткою були гарні стосунки і мінімум суперечок. Цініть свою другу маму!
  • 2015-06-05 22:02
    Я вважаю, що для гарних відносин мають докласти зусиль всі: і невістка, і свекруха, і син. Але зазвичай свекрухи думають, що вони самі розумні, невістки не хочуть щоб втручались в їхнє життя. А син або між двох вогнів, або буде поганий чи жінці, чи матері. Але все ж таки більше від свекрухи залежить, чи отримає вон доньку, чи стане небажаною гостею в оселі рідного сина.
    • 2015-06-08 00:01
      Погоджуся. От якби наші свекрухи це все почитали)))) Думаю, вони багато чого зрозуміли б й по-іншому ставилися б до своїх невісточок)))))
      • 2015-06-08 10:31
        Неа, ничего бы не изменилось, даже если бы они и почитали. Это же характер такой + отношение к сыновьям (кто-то считает, что сынок - золотце, с которым посчастливилось пожениться, а кто-то понимает невесток и пытается помочь, а кому-то вообще нет никакого дела).
  • 2015-06-08 13:31
    В мене є подруга, яка живе з свекрухою та свекрухою свекрухи. Ото дуже весело. Одна скаржиться на іншу, одна одну ненавидять. Але, звісно, мовчки. Ще й усі три козероги. Вперті. Але у подруги дуже спокійний характер, тому вона не звертає увагу на сварки. Майже ніколи не скаржиться. Оце життя. Не нудно.

Наступний запис

2015-06-04 23:44

Хвилинка релаксації для душі та тіла

14
43

© 2010 - 2024. Всі права захищено.