Психологія
Група, учасників: 45
2015-08-24 15:57
Терпіння. Посидючість. Як їх розвинути у дитини?
Мій старший син з народження дуже непосидючий, що з часом позначилося на здоров’ї (2 струси мозку, 3 переломи рук) та успішності у навчанні. Крім того, відсутність #терпіння
постійно заважало йому доводити справу до кінця, а це в свою чергу, може спричиняти проблеми у майбутній професійній діяльності. Що ж робити? Як боротися з нетерплячкою? І чи можна у підлітка розвинути терпіння та посидючість?
Я розумію, що характер – є характер. А також я розумію, що з часом, роками людина стає більш статичною, поміркованою. Але ж хочеться допомогти підлітку якось. От і почала я декілька років тому практикувати на синові різні методи. Ці методи можна застосовувати і з маленькими дітьми. Зміст їх полягає у тому, щоб дитина/підліток часто займалася марудною справою. При чому, доводила справу до кінця. Це може бути і допомога у хатній роботі: прибирати, перебирати тощо.
Я, як любителька плетіння, знайшла до чортиків противнючу сину роботу – розпускати або розплутувати нитки. Звичайно, що в нього є «важливіші» справи: гра на компі, телевізор, друзі у соц. мережах та інше. Але він знає також, що одним маминим словом, він може всього цього бути позбавлений і надовго. Тому, охаючи та ахаючи він просто змушений займатися зовсім не чоловічою справою. І я завжди наполягаю на виконанні роботи у повному обсязі до переможного кінця. З часом я зауважила, що син, при виконанні завдання розплітання ниток, все менше обурювався. Крім того, під час такої праці, в нього майже нанівець зійшли прояви психів та дратівливості.
Отже, висновки: систематична, марудна справа, яку доводить дитина до кінця (примусово чи ні), виховує в неї терпіння і посидючість.
Коментарі 16