Він і Вона

Група, учасників: 26
2015-06-24 21:50

Чи існує кохання? Моя теорія «кохання»

Перше ніж пояснити своє негативне ставлення до загальноприйнятого «жіночого» пояснення кохання, я пропоную вам пригадати і проаналізувати періоди та об’єкти свого кохання. Пригадали? А тепер зіставте свої історії з нижченаведеною моєю теорією про «кохання». Отже, закохуватися жінка може (теорія стосується переважно жінок, але чоловіки, можливо, теж підпадають під неї) з певною періодичністю (у кожної своя). Чим доросліше стає жінка, тим період між психологічною готовністю знову закохатися збільшується. Етапи готовності до нового кохання:
1) гостре відчуття самотності (душевна потреба у «комусь» поруч, стосунках). У такий період болісно відчувається самотність під час вихідних днів, свят, коли усі заміжні подруги зайняті своїми родинами. У деяких жінок спостерігаються депресивні затяжні стани та супутня депресії поведінка. Не всі мають такий період загострення.
На противагу душевного болю і жалю до себе можуть у цей час бути постійні стосунки або навіть родина, але це (стосунки/родина) вже морально не задовольняє, бо щось давно «розклеїлося».
2) ось Він! Етап/період стосунків (бурхливі чи ні – неважливо). Звикання, закоханість і т.ін. Зауважу, що об’єкт кохання після першого етапу, якщо він проходив із загостренням, може взагалі бути «не з тієї опери»: зовнішність об’єкта далека від уявлених ідеалів, поведінка - закриваєш очі з виправданнями і суб’єктивними поясненнями «чому?». Одним словом – «рожеві окуляри», а «пальто, все одно, не те». Це помічає наше оточення, але не ми.
3) етап розставання – неважливий. Можна залишитися фізично поруч об’єкта (в родині), але жити з ним по інерції, не відчуваючи ніяких почуттів до нього. В залежності від «болючості» психологічного розставання залежить проходження четвертого етапу.
4) етап переборення і болі (для тих, хто болісно розлучився з об’єктом). Цей етап не зачіпає тих, хто змучився (навіть поруч) вже зі своїм об’єктом. При чому, чим радісно звільняєшся від об’єкта, тим менш помітніше проходить цей етап. Хіба що якісь звички спільного існування потрібно ще переосмислити. У тих же, хто дуже болісно розлучився/розійшовся, цей етап проходить за періодом часу по-різному. Комусь потрібен місяць-три, кому – рік, кому - декілька років. В цей період можна спробувати себе відволікти кимось іншим («клин клином вибиває»), але кохання чи, навіть, закоханості не буде, бо ми ще морально не готові.
5) етап розуміння, здивування і насолоди свободою. Це період переосмислення. Дехто дивується своїм екс-об’єктом: «як я могла?». Дехто розуміє, що міг не витрачати марно стільки часу на те, що було приречено з самого початку. Хто просто насолоджується свободою. А хтось поступово звикає до нового життя. В цей період можна заводити стосунки, але кохання в них так такого не буде.
6) етап нудьги. Цей етап поступово готує нас, жінок, до нових стосунків. У цей період вже і свобода – добре, але й не проти якихось нових стосунків. Придивляємося, крутимо носом та чекаємо чогось кращого далі. Якщо цей етап затягнеться, то непомітно переростає у перший етап і тоді це загрожує «наступити на ті самі граблі»: закохатися у щось незрозуміле розуму.
І не забуваємо про важливість «вищого призначення» жінки у народженні нащадків - розмноженні. Саме почуття кохання/закоханості сприяє бажанню створювати родину і, далі, народжувати дітей (так вищий задум і виконується). Прагматично? Читайте далі.
Ви можете погодитися або ні з такою теорією, а я перейду до висновків усього вище написаного. Отже, якщо психологія спільно з фізіологією жінки/людини запрограмовані подібним більш-менше чином та враховуючи нерозсудливість і відсутність самоконтролю у період такої «закоханості» близької до абсурдності, то заявляю, що кохання – хімічний і психологічно запрограмований у людині процес. Можу порівняти кохання, навіть, з хронічним захворюванням, яке має як рецидив, так і ремісію, завдяки присутності/відсутності об’єкта.
Можливо, це звучить занадто приземлено, з відсутністю будь якого романтизму і долею цинізму, але усвідомлюючи можливість такого устрою людської сутності, я стала зовсім по іншому дивитися на речі, відношення, стосунки. Так, я не можу уникнути неминучого, бо так ми створенні, але як це спрощує життя і наповнює розумінням. Так чи інакше, я тепер завжди можу відповісти на питання: «Чому»?
7

Коментарі 22

  • 2015-06-24 22:53
    Ой, як це все складно... Але не можу не погодитися із вами - якось воно так і є в житті. Тільки от у подружжях, котрі прожили разом, до того ж відносно щасливо все своє життя, кохання, мабуть, переростає у зрілу любов, засновану на взаємоповазі, відповідальності і взаємній підтримці, а не безліч разів проходить, описані вами етапи. Піддаються природі і пускаються раз за разом таким циклом, на мою думку, лише слабкодухі і безвідповідальні люди. Це я не про тих хто пройшов цей шлях кілька разів у житті, бо всі ми такі, а про тих, хто до кінця свого життя отак мається.
    • 2015-06-25 07:03
      Я все время думала как бы я назвала чувства у тех пар, которые наверное существуют, правда я их не знаю. У них точно не любовь. Я бы назвала эти чувства комфортной привычкой. Не более того. Счастье же это не постоянное чувство, это миг, мгновение. Прожить счастливо (постоянно ощущая счастье) -нельзя, можно прожить комфортно. Возможно, что у таких пар есть свои этапы. По той причине, что мне не известны такие пары, судить об этом не могу.
      • 2015-06-25 11:42
        Якщо я так щасливо і комфортно проживу - то якось (в поважному віці) розкажу що і до чого :) А поки що можемо тільки здогадуватися як там у них, бо факт, що такі пари існують.
        • 2015-06-25 11:43
          Я видела таких только в кино ( Придется ждать вашего рассказа лет через 50-60.
          • 2015-06-25 16:26
            Я дуже довго думала і згадувала чи я знаю когось із таких пар......не згадала, на жаль, але ж вони повинні бути і я в це вірю! :)
            • 2015-06-25 16:28
              ну тогда вы будете первой из моего и поделитесь опытом ))
              • 2015-06-25 16:29
                Поки що я не можу сказати, що в мене початок багатообіцяючий, може й не буде що розповідати, але якби вдалося...... :)
                • 2015-06-25 16:32
                  ой, у меня слово исчезло из предыдущего комментария (окружения) ))) Работайте над избранником (если он того стоит) и над собой, а главное - не парьтесь )))
                  • 2015-06-25 16:43
                    Я й не помітила відсутності цього слова, в контексті все зрозуміла й уваги не звернула :) Я обрала, знову ж таки, комплексний підхід: праця над обидвома + не паритися, бо щось я надто глибоко до серця все беру, а це до добра не доводить :(
                    • 2015-06-25 16:49
                      Вот именно, меньше надо зацикливаться, типа: а у соседки муж делает то и то, а мой так не делает, а у одноклассницы №5 муж то-то и то-то. Это всё неправильно. И тем более не брать близко к сердцу! Есть такая методика: представьте себя мухой, которая села на потолок и смотрит на всё с высоты отвлеченно. Это так помогает!
                      • 2015-06-25 17:56
                        Спробую "методику мухи" сьогодні ввечері, коли всі зберуться вдома :) Гмммм, а це дійсно повинно відволікати..
  • 2015-06-25 10:54
    Цікава теорія) І дуже прагматична. Але якщо жити по ній, то не залишається місця ніякій романтиці, адже все прораховано наперед, і точно знаєш, що цьому буде кінець... а як же надія на краще? То ж з кожного правила є виняток. І так хочеться ним стати))
    • 2015-06-25 11:36
      Ну если вам так необходима романтика... то конечно. Мне же интересно быть активным наблюдателем и не обманываться )
      • 2015-06-25 12:12
        Наблюдателем? Не участником?)) 
         
        Мне нравится жить сегодняшним днем и получать удовольствие от того, что есть сейчас, а о будущем предпочитаю думать в хорошей струе... но и быть готовой к худшему, тихонечко, чтобы никто не знал)
        • 2015-06-25 12:39
          Так я также живу сегодняшним днем и наслаждаюсь всем, возможно даже больше, чем нужно )) Одного другого не меняет. Наблюдателем интереснее: смотреть на себя со стороны, это помогает не терять контроль, оценивать трезво ситуацию и находить выходы. Как-то так.
          • 2015-06-25 14:15
            У меня, к сожалению, не получается так абстрагироваться.
  • 2015-07-02 15:42
    Знаєте, мені аж моторошно якось стало.... Не можу точно сказати на якому я етапі зараз.... Але дуже боюсь,що можу повернутися в перший.... Хоча я не нудьги. Не має часу на це. Дуже багато доводиться працювати, а так як донька хворіє і ми часто лежимо у лікарні, то доводиться працювати вдома копирайтером. Нажаль і грошей мало заробляють і часу зовсім нема. Тому і можливість когось зустріти нового мінімальна. Не буду брехати,що я не думаю часом про те,щоб хтось був поруч... Але цей хтось кого я уявляю навіть не існувало в природі мабуть) я таких лише к кіно бачила, щоб і уважні, і надійні, і сильні.... І тому подібне...  
    Мої подруги іноді підшучкють вже з мене,кажуть так і залишусь самотня, 30 річчя буду з одним котом святкувати, а до 40 річча вже 5 штук заведу. Вони теж без чоловік, але мають несерезні відносини, як вони кажуть для здоровья. А я так не можу... Може у хочу подумки,але не можу...я взагалі не розумію як так буває. Ось і кажуть що я зануда та старовинна.)))  
    Одне мене точно радує, що я зовсім зезболісно пережила розрив з батьком дитини....хоча ми і не були ніколи єдиним цілим. Я постійно його чекала, протягом трьох років. Він казав скоро дуже скоро все буде нормально і будемо постійно поруч, але я все зрозуміла слава богу так і не дочекавшись. Тому і безболістно, бо не знала навіть що втрачають....я втратила не його а лише свої надії. Хоча впевнена якщо б ми пожили разом відразу деякий час,розбіглись би швидше. Бо я його придумала... А він не відповідає на справі моїм запитам....  
    Але дівчата я впевнена що буду щаслива поруч з чоловіком колись. Відразу як зустріне того кого потрібно,який буде гарним батьком моїй дитині... Хоча....може це і буде перший етап "неіснуючого кохання "...хто знає...
    • 2015-07-02 16:33
      Ну как вам сказать? Никто точно не знает: где находишь, а где теряешь... одни бегут "для здоровья" и так и продолжают бегать всю жизнь, подсмеиваясь над другими. А кто-то встречает одного и всё ОК. Меньше обращайте внимания на смешки подобные... Каждому своё в жизни. И нет, вы не на первом этапе, а скорее на шестом. Осторожнее ))
      • 2015-07-06 13:01
        Ой, знаете))) наверное еще нет))) я на них на всех смотрю (особенно на тех с кем общалась когда-то) - я в ужасе!!!! Где мужчины??? за 30 уже, некоторым под 40, а ведут себя вроде им 18. извините за выражение - БАЛБЕСЫ (да будет мягко сказано)) Может над нашей областью выброс был какой, что массово поразил весь мужской пол, я не знаю... но вот правда, это что-то нереальное...Это я в гости ездила к подруге, где собрались некоторые товарищи...шок!!! Ну не может быть проблема во мне, не может!))) Не такие уже у меня и высокие запросы, но то что я вижу последнее время не соответствует ни одному моему запросу)))  
        Вы уж простите, как-то с усмешкой это все пишу, но я действительно поняла, что рано мне еще...очень рано...Меня пока все устраивает в моей свободе)))
        • 2015-07-06 13:04
          Аха, значит хорошо, что вы наслаждаетесь свободой! Многие этого не умеют ))) Это правда, что у нас мало нормальных мужчин в стране... страна, что ли такая?
  • 2015-07-02 15:46
    простите за множество ошибок - писала с телефона, плохо видно, очень мелко. А на ноуте нет украинского языка....
    • 2015-07-02 16:29
      страдаю тем же (об ошибках телефона) ))

Наступний запис

2015-06-23 23:57

Через що лежить шлях до серця чоловіка?

7
52

© 2010 - 2021. Всі права захищено.