Вірші

Група, учасників: 22
2015-05-29 23:52

Кого нема в живих

Якби могли ми повернути тих,
Хто линув в небо, навіть не прощався,
А лиш душею на хвилину залишився.
Побачити б їх очі хоч на мить,
Згадати б посмішку їх лиць…
Торкнутись пальцями їх рук,
Які оберігали нас від мук.
Можливо, десь на тому світі
Згадаємо приємні миті,
Які так радісно об’єднували нас
В той незабутній, давній час.
Сказати б головні слова,
Які не встигли вимовити вчасно.
І доля їх чекає вже нова,
На зустріч сподіватись надто марно…
P.S. Щось настрій в мене сьогодні сумний(((( Суворо не судіть. Вірші раніше не писала, мої перші спроби.
8

Коментарі 16

  • 2015-05-30 08:38
    Ого, Нюша! Пишите дальше, у вас талант.
    • 2015-05-30 22:13
      Почути таке від Вас - це найвища похвала)))) Дякую.
  • 2015-05-30 12:16
    Дійсно, відчувається сум, ностальгія....але вірш хороший, із глибокою суттю!
    • 2015-05-30 22:57
      Дякую! Зовсім легко він мені дався, аж не очікувала. Поки я дитину вкладувала спати, в голові крутилися різні думки, слова самі напросилися. В серці як раз бушували спогади, сум заволодів мною. От і вийшло те, що вийшло...
      • 2015-05-30 23:18
        Саме під такими сильними емоціями і творяться хороші вірші!
  • 2015-05-30 13:31
    Дуже вдале починання! Вірш торкнувся душі. На очах сльози. Якби все так було, як Ви кажете. Хочаб на малесеньку мить вони поверталися. Саме болюче те, що всі ми розуміємо, що цього ніколи не станеться... На жаль...
    • 2015-05-30 23:01
      Хотілося б дізнатися, ті, кого забрали небеса, бачать нас? Приходять до нас у гості, аби дізнатися, як наші справи, як ми тут поживаємо без них? Чи це лише ми, прості смертні люди, самі собі щось придумуємо? Як Ви гадаєте?
      • 2015-06-02 12:46
        Гадаю, що вони "живуть" в нашій памяті та серці(((
  • 2015-05-30 19:58
    Сиджу і плачу... Дуже зачипив вірш. В мене як раз сьогодні 5 років як не стало мого однокласника, вірного друга... 
    Світла пам'ять всім померлим. 
    Дякую за вірш.
    • 2015-05-30 23:57
      Так, шкода((( Жаль близьких знайомих, дуже їх не вистачає. Але ще більше сумує серце за рідними людьми... Особливо, якщо долею їм визначено прожити не так багато років... Прикро, що вони ще не встигли багато чого побачити, зробити...
  • 2015-05-30 22:31
    Дуже гарно й глибоко.. Змушує задуматись. Дякую за такий вірш)
    • 2015-06-01 23:51
      І Вам дякую за комент)))
  • 2015-05-31 22:44
    Дуже гарні слова і дуже сумні. Зачіпають за живе.))) Тільки, коли втратиш близьку, або рідну тобі людину, розумієш скільки всього ти не встиг йому сказати, і так хочеться щоб він (а) хоч би на хвилинку повернувся.
    • 2015-06-01 23:51
      Дякую. 
      Все вірно Ви кажете...
  • 2015-06-01 12:42
    Якщо це "перші спроби", то судити взагалі нема за що. Пречудовий вірш, хоч може він мені таким і здався від своєї суворої актуальності. Але сподобався, сумнівів немає. Доречі, найкраще звучить рима, що складається з іменників, а з дієслів трошки гірше. У вас таких тільки у першому куплеті. Най щастить в поезії ;-)
    • 2015-06-01 23:50
      Дякую за коректні зауваження й похвалу. Буду виправлятися з часом))) Але все приходить саме з часом і досвідом. Може, спробую ще придумувати риму, яка б складалася з іменників, але ж потрібне ще й різноманіття)))) Що ж, буду експериментувати))))

Наступний запис

2015-05-29 18:57

Добра багато не буває!

14
6

© 2010 - 2024. Всі права захищено.