Вірші

Група, учасників: 22
2015-08-17 14:52

Справжнє химерне марення.

Мене вабить #ніч до себе,
Мене кличе #місяць в небі,
Там мене чекають #зорі -
Я тону в безкраєму просторі!
Я іду на позов лісу,
Пригортаюсь до меліси,
Я вчуваю шепіт ниви,
Поринаю в темну зливу.
Розчиняюсь в таємниці,
Відчуваю подихи пшениці,
Зачудовано дивлюсь в криницю...
Це #насправді все, чи тільки #сниться ?....
20.09.1996
Тетяна Дашковська ©
Я написала цей вірш ніби уві сні. Мені здається, що я вже засинала, і побачила себе зі сторони... І слова стали видимими, заюрмились навколо мене, почали складатись в рифмовані рядки. І я ніби сама все те побачила - ніч, зорі, лис, ниву.... Таке дивне відчуття... Лише раз було, але пам'ятатиму його все життя - дивовижна, чудова містика... )
Вся ця сум'ятиця у фотках - і то лише початок підбірки. Шукатиму ще. )
1

Коментарі 16

  • 2015-08-17 17:09
    Ну, Танюха, ты и засыпаешь! ))) а записывал слова кто, пока ты парила где-то?
    • 2015-08-17 23:29
      Поправочка: засинаЛА! )) Зараз або зразу нірвана, або ж неспання до третьої ранку із купою бджілок-думок. Ніяких мерень! )))  
       
      Мєндєлєєву хіба його таблицю хтось сторонній записував, доки вона там вимальовувалась уві сні? )))))
      • 2015-08-18 00:33
        Та кто его знает как было у Менделеева...
        • 2015-08-18 01:24
          Ні, ну може хтосьв той момент якраз не свічку, а лист паперу, перо та чорнильницю тримав.... )))
  • 2015-08-17 20:58
    Коли прочитала в кінці про криницю, то аж холодком потягнуло)брр))
    • 2015-08-17 23:30
      Ага, лунатік такий собі човгав куди не попадя, да? ))))
      • 2015-08-18 18:53
        Смішки-смішками, але лунатизм - це страшно... я одного разу прокинулася одіта і в іншій кімнаті... і досі не знаю як там опинилася. Після цього чоловік місяць на ніч ключі ховав))
        • 2015-08-19 02:06
          Ти что.. у меня мурашки побежали по коже............ капец...........
          • 2015-08-19 02:34
            Тоді була сильна перевтома на роботі - можливо це спровокувало
            • 2015-08-19 15:46
              це на тій, що у тебе була - в інстику? 8-0
  • 2015-08-18 19:17
    Насправді це любов до лісу, 
    І до природи в цілом, звісно, 
    Жага життя, всі ваші мрії, 
    Та сподівання й просто віра! 
     
    Віра у кращєє майбутне, 
    У єдність миру неменучу, 
    Проста любов до батьківшини, 
    До рідной неньки України!
    • 2015-08-19 02:08
      Перший куплет точно в тему )))) Дякую! )))
  • 2015-08-21 12:41
    Як я Вас розумiю! В мене дуже часто подiбнi вiдчуття. Але вi снi складаються не вiршi, а пiснi, я дуже часто прокидаюсь та намагаюсь встигнути записати на диктофон. Бо якщо прийде ранок все що менi марилось нiччу я не згадаю. Але це так дивовижно!
    • 2015-08-25 15:32
      Да, так чудноооо - вночі пре мисля, думаєш - зранку все запишу. але після кількох амнезій я завше записую все тоді, чк вприйшло в голову. Було раніше таке, що спати лягаю - олівець листок і ліхтарик беру з собою, писати вірші. А зараз в мобілку пишу. )))
      • 2015-08-25 18:12
        нiчого собi! Треба якось навчитись себе будоражити увi снi, щоб вчасно прокинутись i записати все. Бо не дуже виходить. Але на слiдуючу нiч пiд час сну само по собi складається продовження пiснi та разом з ним згадую все попереднє. Це ж таки треба...
        • 2015-08-27 21:38
          Ого, яка прологнована дія у Вас ваших натхнень! ))) Повезло!!!! )))

Наступний запис

2015-08-12 00:44

Вперше покинута.

2
12

© 2010 - 2021. Всі права захищено.