"... Різнокольорові гори сяяли, тополі височіли як зелені колони, праворуч величезний Аю-Даг, кругом синє чисте небо, блиск моря і повітря полуденне ..." - так писав А.С. Пушкін, коли вперше побачив узбережжя Гурзуфа.
Чудово вас розумію, я теж не уявляю життя безе моря. Живу на узбережжі і навіть якось дико, що можна жити в інших кліматичних умовах! Така краса, свіже повітря і безкінечний горизонт... Море це завжди романтика: і в 10, і в 30, і в 60 років.
Я теж люблю море! Дуже... просто закохана і у високі буремні хвилі, і у морську гладь та тишу... Перефразовуючи класика, "краще моря може бути лиш море!"... Чекаю зустрічі і з морем, бо ми давно уже в розлуці... сумую дуже я за ним... я просто тужу... у розпуці...
Коментарі 2