У всіх були кошенята, цуценята, а в мене був жучок)
Така історія. Вже починало холодати, коли до нас в кімнату прилетіло це чудо. Ми з сусідками хоч і боязливі трохи дівчата, та цього малого ми чомусь не злякались, хоч раніше поява будь-яких комах в кімнаті викликала паніку і крики. За інших обставин, я б мабуть вигнала його в коридор, але не цього разу. Так проникливо і сумно дивився Він мені в очі. Я навіть не стрималась і сфотографувала цей момент, він настирно прилітав на край столу і стояв дивився просто мені в душу. Я одразу чомусь нарекла жучка Альбертом, підгодовувала його солодким чаєм, а він жив в мене на столі. Пережив кілька замахів на життя від не попереджених про його існування моїх гостів. Одного разу навіть була підміна: лихий жук (ми його назвали Адольфом) намагався видати себе за Альбі, але ми з дівчатами швидко його розкусили і вигнали.
Альберт жив з нами ще якийсь час, а потім просто зник( Мені його бракувало, це був кращий жук в моєму житті.
Коментарі 4