2015-05-13 10:01
Хочу поділитись із вами власним досвідом.
За традицією, 9 травня, на День Перемоги, ми ходимо на могилу до бабусі й дідуся – вони учасники війни. Цього року, також зібралися і я взяла із собою доньку.
На цвинтарі, як завжди, купа безпритульних собак. Але вони, зазвичай, нікого не чіпають. Ми вже пройшли кількох собак, які мирно грілися на сонечку, як із-заду підбігла собака і вкусила доньку за ногу.
Скажу чесно, ніколи не потрапляла у таку ситуацію. При собі, звичайно ж, ні мила, ні зеленки, ні йоду немає. Оговтавшись, знайшла машину і попросила у господаря з аптечки зеленку й пластир.
Коли ж ми приїхали до травм-пункту, тоді вже лікарі розказали мені, що потрібно було запам’ятати ту собаку або, навіть, сфотографувати її, щоб потім мати змогу обстежити її на #сказ
. У такому випадку, дитині можна було б не робити #щеплення
від сказу. А саму рану потрібно було одразу промити милом і замазати зеленкою, пластир не накладати.
Нам, все-таки, призначили лікування. Добре хоч, що тепер не 40 уколів у живіт, а 6 щеплень у ручку протягом 90 днів.
Коментарі 3