Кулінарні рецепти
Група, учасників: 42
2015-08-10 05:04
Пельмені із фаршем зі свинини. Ручна індивідуальна ліпка.
Ось, нарешті й мене "торкнуло": надивилась-начиталась фоточок та рецептиків наших Бетапроджектівських господинь-резиденточок, і приготувала страву, на яку не могла навернутися жодного разу за останні кільканадцять рочиків!
Надихнула мене на подвиг наша Nyusha. Дякування їй велике!
Доречі, анонс: Таня Безсонова - готуйся наступною приймати дякування! )))
#Тісто
робила звичайне - #вода
тепленька, #яйце
, #сіль
, #борошно
. Замісила, зробила "колобок", дала постояти півгодинки, та знов вимісила в борошні, аби тісто стало більш тугим, не втративши свою #еластичність
.
#Фарш
- перемелена #свинина
та дрібно накришена вручну #цибуля
. Так навчив мене батько моєї куми (а чоловіки, якщо вони люблять готувати, то таки знаються на приготуванні м'ясних страв!). Каже, що таким чином весь сік цибулі залишається в ній, а не в м'ясорубці, і пельмені виходять більш соковитими. Ну і плюс ГіркийПерець та сіль.
Ну а далі все стандартно: ковбаска-брьовнишко, яку ріжу на "пеньочки". Потім ті пеньочки притискаю пальцем поперек маленьких продовгуватих виямок. Викладаю їх в рядочки, як шахове поле. Проходжусь качалкою вздовж, а потім - поперек. Ото й усі діла. ) Раніше, правда, заморочувалась більше - кожне кружальце розкатувала окремо, притискаючи краї сильніше, ніж серединку, аби не дуже товсте тісто виходило, коли зліплюються вдвоє края, і щоб серединка не проривалась. Але зараз часу на ті сантименти вже немає. Тож - конвеєрний спосіб! )
Начинка на кружальце - і ліплю вареник. Не люблю розкладувати начинку на всі кружальця заздалегідь. Кожна наступна порція фаршу опиняється на кружальцеві лише після того, як попередній пельмень відправляється на тацю.
В киплячу солону воду з лаврушкою закидую пельмені. Перемішую їх постійно, доки не схопиться тісто. Дожидаю, коли закипить вода (а не спливуть пельмені) та варю 10-12 хвилин.
Перемащую вершковим маслом та годую нетерпляче плигаючих навколо мене чоловіка та сина і себе, Попелюшку золоту! )))
п.с. Фарш вийшов не дуже соковитим, хоча, прочитавши Нюшу, я додала трохи водички у м'ясо. Але тепер розумію - треба було і водички бвльшенько додати, і жирочку трвшки накрутити до м'ясика. Сподіваюсь, спроба номер 2 вийде кращою. Хоча, саме таке, щільне, м'ясо у пельменьках робило їх такими домашніми та справжніми. Мммм! ))
п.п.с. Син пельмені майже не їсть. Магазинні - я і сама не дуже йому пропоную. А у свекрухи він відмовлявся завше їх їсти. А тут проникся процесом (бо ж він поряд зі мною вошкався з виділеним йому персональним шматком тіста, як завше це відбувається, коли я вареники роблю). І так проникся, що аж їв їх двічі - на обід та на вечерю. Ну як тут не порадіти та не завести ще одну корисну звичку - робити пельмешки власноруч? )))
Коментарі 17