Кулінарні рецепти
Група, учасників: 42
2015-07-17 01:33
Фарширований перець.
Ось, поступилася своєму принципу: якщо готувати щось вайдотне, то вже робити багацько, аби відпочити три-чотири дні від того готування. І зробила майже нашвидкуруч трішки фаршированого перцю. Чому трішки - ось скільки в мами на городі виросло, стільки й зірвала. )
Склалося все дуже гарно: і м'ясика в мене було не так вже й щоб багато, і томатна паста - лиш один трикутничок, і гробити на кухню весь день не хотілося. ))
Тож, вимиті та почищені від насіння та внутрішніх м'якеньких перетиночок #перчинки
були перевернуті догори дригом, аби з них стікала водичка, якою я їх мила.
#Рис
. Вичитала, що в пропареному зберігається майже вся вітамінна корисність, що нею славиться нешліфований продукт. Тепер дома "живе" лише такий. Тож 2/3 склянки пропареного рису відварила до стану набуття ним насиченого білого кольору та процідила.
#Фарш
. Розморозила заготовлений раніш свинячий (котлетки мої пам'ятаєте? )) ), та #філеКурки
розморозила и пропустила через м'ясорубку.
Нарешті уся торішня #цибуля
нарешті була задіяна у процесі! Три великі цибулини діждали таки свого часу і були покришені прямокутними шматочками. За нею пішла #морква
того ж року випуску - була натерта на крупній тертці, а ще додалась дрібнесенько-молодесенька, яку я покришила кружальцями. А потім - на сковорідку, смажитись в олії під кришкою (щоб овочі менше жиру в себе вбирали). Люблю, щоб багато було овочів у підливці, щоб вона сама по собі була щедрою!!! ))
Коли від гори цибулі та моркви залишилось, як завжди, сумна горстка, та стала вона темнувато-засмаженого кольору - я додала до них #пірамідкуТоматноїПасти
. Не розводячи водою, бо! Бо частину густої томатної (обов'язково - томатної) зажарки я кладу в фарш із рисом. Так мені смачніше. Набагато!! І лише потім в залишок додаю воду.
Не забувала куштувати та регулювати смак на сіль, цукор, кислоту. Спеції по вподобанням та під настрій. )
Перемішала рис, м'ясо та зажарку - та й #начинилаПерець
отриманою масою, намагаючись кожну "порцію" відразу пропхати якнайглибше, бо якщо з самого початку не трамбувати, то потім важкенько домогтися повноцінного наповнення перчинки начинкою. ) Зверху залишила невелику вм'ятинку - щоб було куди рисові в начинці збільшуватись.
Поскладала перець в кастрюлю, залила томатною підливкою - та в духовку на годинку, потім перевернула перець - та ще півгодинки потримала. (перевертала тільки тому, що перець цього разу в один шар лежав, а так - ніколи не перевертаю, просто можу струсити, як ото вареники мастять...) Щодо часу тушкування - запросто можна менше часу витрачати, але я волію краще перетримати, ніж недотримати.
Ото й вийшов в мене цього річній дебют з тим перцем такий собі нежданий, не дуже довгий по часові приготування , та як завше - #смачний
! ))) Мммм! ))) Ніякого гарніру не треба, і смакує краще, аніж виглядає, чессно! ))
п.с. паралельно я ще варила суп з фрікадельками сину та такий же суп нам із татом, то ж вважаю, що витрачені 2,5 години на все теє чарування - дуже й дуже рекордно (маю на увазі 2,5 години мудохання з продуктами, до моменту відправки у духовку перчинок, який поставив крапку в процесі моєї безпосередньої фізичної участі в готуванні) ))))
Коментарі 27